Бобрицька гімназія частково відповідає вимогам енергоефективності, але є проблеми з безбар’єрністю
Після огляду відбудованої Бобрицької гімназії на Київщині ми встановили, що підходи до будівлі облаштовані з різних видів та конфігурацій бруківки. Вхідні двері мають ширину прорізу 80 см, що не відповідає встановленим стандартам інклюзії (має бути щонайменше 90 см). Відсутній пандус або інші технічні засоби доступу з поруччями, що є порушенням вимог.
Тактильне ознакування (тактильні плитки, стрічки на сходах, розпізнавальні таблички з шрифтом Брайля) відсутнє як перед входом, так і на вхідних дверях.
Хоча доступ до укриття формально забезпечено підйомно-спускним механізмом, можливості вільного пересування маломобільним людям немає через меншу за необхідну ширину дверних прорізів.
Санвузли теж не відповідають нормативам: дверні прорізи становлять лише 67 см замість необхідних 90 см, відсутні поруччя та відповідне ознакування для людей з інвалідністю.
Таким чином, є суттєві недоліки у забезпеченні доступності, що потребують доопрацювання та коригування з урахуванням норм.
Об’єкт частково відповідає вимогам з енергоефективності. У приміщенні замінили вікна на енергозберігаючі склопакети. Водночас деякі віконні укоси залишаються нештукатуреними, що знижує загальний рівень теплоізоляції.
У жовтні 2023 року коштом місцевого бюджету додатково улаштували систему опалення. Котельню встановили за фінансової підтримки Червоного Хреста — це дозволяє забезпечити базовий рівень енергозабезпечення будівлі в опалювальний період.
На момент огляду енергетичний сертифікат відсутній, а отже повна відповідність вимогам з енергоефективності ще має бути підтверджена.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту
«Прозора відбудова обʼєктів соціальної інфраструктури в громадах Київської області», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки
Європейського Союзу.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю громадської організації «Агентство розвитку територій» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО
«Технології прогресу».
